Ще кілька років тому думка про те, що під час ремонту доведеться фарбувати вікна, стіни, підлоги або радіатори опалення призводила до розпачу. Адже всім відомо, що таке неприємні та шкідливі випаровування та запахи фарб. Та й палітра фарб була не найкращою. Але ніщо не стоїть на місці, в тому числі і виробництво фарб.

Сьогодні в магазинах будівельних матеріалів є великий вибір фарбових покриттів, які вражають своїми позитивними характеристиками та різноманітною палітрою. Однак, щоб правильно обрати фарбу для певних поверхонь необхідно розібратися в типах та складі фарб; адже ніхто не захоче фарбувати стіни фарбою для підлоги, а металеві труби – фарбою для дерева.

Отже виділимо основні види фарб за типом плівкоутворювальної основи:

1. Емульсійні фарби, які виробляються для малярних робіт, розводяться водою (не розчиняються). Зв’язуюча основа та фарбуючи частинки розподіляються у воді, утворюючи при цьому стійку емульсію. Цей вид фарб економічним та пожежостійким, а також екологічно безпечним, оскільки містить воду у якості розчинника. Вони не мають різкого запаху та швидко висихають. Емульсійні фарби добре лягають практично на будь-які поверхні, однак з метою запобігання корозії металевих основ, попередньої необхідно їх заґрунтувати. Варто зазначити, що емульсійні фарби не можна наносити на поверхні, попередньо пофарбовані глянцевими фарбами або вкриті лаком; однак після них можна використовувати будь-які лакофарбові покриття. Своєю чергою емульсійні фарби поділяють на водоемульсійні, акрилові, полівінілацетатні, латексні та силіконові.

Прийнятно вважати, що водоемульсійні та водно-дисперсні фарби – це одне і теж. Дійсно, вони мають ряд однакових властивостей: не відшаровуються, водо- та паропроникні, підходять для застосування у приміщеннях з підвищеною вологістю, довго зберігають свій колір, але не є морозостійкими. Однак на відміну від матових водоемульсійних фарб, які є нестійкими до змивання, водно-дисперсні підходять для багаторазового миття. Крім того, водно-дисперсні фарби мають багату палітру кольорів, у той час, як водоемульсійні є білими.

До того ж водоемульсійні фарби є структурними, тобто підходять для створення об’ємних ефектів при декоруванні поверхонь.

Акрилові фарби, у яких зв’язуючим виступають акрилові смоли, є високоеластичними та мають високу міцність. Якісні акрилові фарби можуть перекривати тріщини до 0,5 мм. Ці фарби мають низьку газопроникність, тому наносити їх на свіжу штукатурку можна лише через місяць. Після повного висихання акрилові фарби є морозостійкими, однак їх не можна застосовувати у будівлях з сирими стінами. Цей вид фарб має найвищу механічну стійкість; чудово толерується та є стійким до впливу ультрафіолету.

Латексні фарби, виготовляють з додаванням латексу та є найдорожчими серед емульсійних фарб. Наявність латексу у фарбі дає сильний водо відштовхуючий ефект, а отже, поверхні, вкриті цими фарбами можна мити будь-яку кількість разів. Світлостійкість латексних фарб є нижчою, ніж акрилових.

Полівінілацетатні (ПВА) фарби має високу стійкість до спливу світла, масел та жирів, однак не є стійкими до миття. Це найбільш бюджетний вид фарб, який рекомендується застосовувати для покриття стель.

Силіконові фарби після висихання утворюють водо відштовхуючу поверхню, яка пропускає при цьому повітря та водяну пару. Ці фарби є стійкими до забруднень та запобігають розвитку мікроорганізмів. Суттєвим мінусом силіконових фарб є їхня ціна.

1. Алкідні фарби, у яких зв’язуючим виступають алкіні смоли. Це найбільш водостійкий та нетоксичний вид фарб. Можна застосовувати на непідготовлених поверхнях. До алкідних фарб відносять емалеві та масляні фарби.

Емалеві фарби виготовляються на основі лаку та мають високий степінь глянцю. Їх застосовують для фарбування дерев’яних поверхонь, металу, приборів, стін. Емалеві фарби є водо- та світлонепроникними, а також мають антикорозійну стійкість.

Масляні фарби  виготовляють на основі оліфи, а розчинниками для них служать уайт-спіріт, скіпідар або бензин. Через те, що ці фарби виділяють токсичні речовини, застосовувати їх рекомендується виключно при зовнішніх роботах, однак з часом вони набувають жовтуватого відтінку.

1. Клейові фарби виготовлені на основі органічних полімерів на водній основі і схожі за своїми властивостями на емульсійні фарба, однак є менш вологостійкими та підходять лише для фарбування сухих приміщень. Клейові фарби випускають у сухому вигляді, необхідно лише розвести їх водою. Недоліком цього виду фарб є те, що вони піддаються впливу вологи та вуглекислого газу і в приміщеннях, що погано провітрюються, та при підвищеній вологості вони органічний склад фарби стає середовищем розмноження шкідливих бактерій та плісняви.
2. Силікатні фарби виготовляються на основі рідкого скла та містять луги. Такі фарби є паро- та повітронепроникними, стійкі до температурних перепадів, мають слабку реакцію на воду. Силікатні фарби не можна наносити на поверхні, які були покриті акриловими або алкідними фарбами. Ними не можна фарбувати скляні, керамічні, кам‘яні або металеві поверхні. Через присутність лугів у складі фарби палітра кольорів є обмеженою.