Серед багатьох ідей щодо облаштування житла на одному з перших місць стоїть шумо- та теплоізоляція будівлі. Захист від холоду взимку та від спеки влітку, як правило вирішується за допомогою електроприборів, а от і звукоізоляцією набагато складніше – деколи здається, що сторонні звуки лунають зі всіх боків. Одночасно вирішити обидві ці проблеми Вам допоможуть ізоляційні матеріали на основі мінеральної вати. Однак вибирати її потрібно дуже прискіпливо.

За технологією виробництва розрізняють кам’яну, шлакову та скловату. Вихідним матеріалом для кам’яної вати служать вапняк, діабаз, базальт та доломіт, для шлакової – шлакові відходи доменної металургії, а для виробництва скловати використовують скляний бій  або вапняк, соду та пісок. Мінеральна вата від різних виробників, не зважаючи на зовнішню схожість,  буде відрізнятися за характеристиками, оскільки кожен виробник використовує різне поєднання сировинних компонентів.

Існують два критерії якості, які застосовуються до мінеральної вати – товщина волокна та його хімічний склад. І якщо точні відомості щодо хімічного складу недоступні для загалу, то залежність якості від товщини волокна така, що чим тоншим є волокно, тим вищими є теплоізоляційні властивості мінвати.

Сировина для майбутньої мінеральної вати розплавлюється при температурі 1400-1500 градусів, дотримання точності при розігріві вихідної суміші є дуже важливим, оскільки від в’язкості розплаву залежить довжина та товщина отриманих волокон, а отже і теплоізоляційні властивості самої мінвати.

Окрім сировини види мінеральної вати відрізняються також і за іншими параметрами: довжиною та товщиною волокон; термостійкості; опору динамічним навантаженням; гігроскопічності, коефіцієнту теплопровідності. Розглянемо характеристики кожного виду мінвати окремо.

Скловата. Товщина волокон скловати від 5 до 15 мкм, довжина від 15 до 50 мм. Такі волокна надають скловаті високу міцність та пружність, практично не впливаючи на теплопровідність. Оптимальна температура нагріву, яку витримує скловата – 450º С, гранична – 500º С, гранична температура охолдоення – 60ºС. Основна складність роботи зі скловатою – її висока крихкість та колючість. Захисні окуляри та респіратор, а також одноразовий спецодяг та рукавиці необхідні для роботи з цим видом вати.

Шлакова вата. Товщина волокон від 4 до 12 мкм, довжина – 16 мм, серед усіх видів мінеральної вати витримує найменшу температуру – до 300 ºС, вище якої її волокна спікаються, а функції теплоізоляції повністю припиняються. Оскільки шлаковата має високу гігроскопічність, її не можна використовувати на фасадах будівель та для теплоізоляції водопровідних труб. Ще один мінус шлаковати – доменні шлаки, з яких її виробляють, мають залишкову кислотність, яка при найменшому зволоженні призводить до кислото утворення та виникнення агресивної для металів середи. У сухому стані її теплопровідність знаходиться в діапазоні 0,46 – 0,48 Вт/м*К, т.т є найвищою серед теплоізоляційних матеріалів її групи. Окрім того, волокна скловати такі ж тонкі та колючі, як і в скловати.

Кам’яна вата. Товщина та довжина волокон є такою ж, як і в шлаковати. Однак решта її характеристики значно кращі: теплопровідність в межах 0,77 – 0,12 Вт/м*К, гранична температура нагріву 600 ºС. Її волокна не колються, з кам’яною ватою працювати значно простіше, ніж зі скловатою або шлаковатою. Найкращі характеристики має базальтова вата, що виробляється практично з того ж вихідного матеріалу, що і кам’яна. На будівельних ринках саме кам’яну вату прийнято називати мінеральною.

Базальтове волокно не містить будь-яких домішок або зв’язуючих компонентів, тому воно витримує найвищу температуру нагріву (до 1000 ºС) та охолодження (до -190 ºС).Відсутність зв’язуючих компонентів не дозволяє сформувати з базальтового волокна листи або рулони, цей матеріал використовують у насипному вигляді або набивають ним мати.

Будь-який матеріал, що відноситься до мінеральної вати має високі показники звукопоглинання – практично абсолютне звукопоглинання є у базальтового супертонкого волокна (БСТВ).

Усі види мінеральної вати, за виключенням БСТВ, містять від 2,5 до 10% зв’язуючого на основі, як правило, фенолформальдегідних смол. Чим меншим є відсоток цієї речовини, тим меншою є загроза випаруванню фенолу, але, з іншого боку, більша місткість фенолформальдегідних смол дає більшу стійкість до впливу вологи.

Усі види мінеральної вати не піддаються горінню, якщо температура буде перевищувати максимально припустиму для даного виду мінвати, її волоски просто сплавляться між собою.

Теплоізоляція мінеральної вати основана на двох елементах: малий діаметр волокон не дозволяє накопичувати тепло; хаотична внутрішня структура утворює множинні повітряні пазухи, що запобігають вільній передачі променевого тепловипромінювання.

Звукоізоляція за допомогою мінеральної вати досягається за рахунок її повітряно-коміркової структури - стоячі хвилі та акустичні шуми негайно затухають, оскільки не можуть продовжувати своє розповсюдження.

Мати та плити на основі мінеральної вати використовуються для теплоізоляції прямо- й криволінійних поверхонь – дахів в внутрішніх стін, стель та перегородок, підлог будівель та щитових конструкцій. Роботи по монтажу мінеральної вати не потребують спеціальних навичок.

За щільністю мінеральні плити поділяють на:

Плити зі щільністю 75кг/м^3­­ використовуються для утеплення тепломереж, газо- та нафтопроводів.

Плити зі щільністю 125 кг/м^3­­ використовуються для тепло- і звукоізоляції ненавантажених поверхонь будь-якого просторового положення, в побудові внутрішніх перегородок, теплоізоляції стель та підлог.

Жорсткими плитами зі щільністю 175 кг/м^3­­ ізолюють стіни та перекриття з профільованого металевого листа й залізобетонних виробів (без цементної стяжки).

Підвищено-жорстка плита зі щільністю 200 кг/м^3­­ використовується для підвищення вогнестійкості інженерних та будівельних споруд.

З мінусів використання мінеральної вати варто відмітити можливе виділення фенолу та підняття догори найдрібніших часточок волокон у процесі роботи. Однак для захисту від дрібних часточок необхідно обов’язково користуватися  респіратором та захисним одягом, а щодо виділення фенолу, то при звичайній кімнатній температурі продукція великих виробників не буде виділяти фенол.

При купівлі мінеральної вати необхідно звернути увагу на виробника – краще, щоб це була відома марка. Визначтеся з щільністю мінеральної вати – чим вона вища, тим дорожчою буде сама вата. Дізнайтеся чи мають волокна даної вати вертикальне орієнтування чи вони розташовані хаотично – в першому випадку вищою буде стійкість до динамічних навантажень, у другому – вищі тепло- і звукоізоляційні властивості.

Усі вироби з мінеральної вати проходять сертифікацію та мають необхідні документи, які повинні бути наявними у продавця.